Читаймо разом!!!

 

1. "Помаранчева дівчинка"

Юстейн Ґордер (Норвегія)

Книга сподобається тим, хто отримав задоволення від читання "35 кіло надії" А. Гавальди та "Мій дідусь був черешнею" А. Нанетті. Історію варто почитати підліткам (але не молодше 15-16 років) та їх батькам. В творі розповідається про стосунки в родині 15-річного юнака, його маму, вітчима, сестричку та померлого 11 років тому від важкої хвороби батька. На початку твору хлопець дізнається від дідуся, бабусі та мами, що батько перед смертю писав листа для свого сина, що рукопис довго не могли знайти. І ось несподівано рукопис було знайдено.  Про що розповів своєму нащадку смертельно хворий чоловік та чому історія має казкову назву "Помаранчева дівчинка"- ви дізнаєтесь, прочитавши цю книгу.

Що мене вразило...

В творі є надзвичайно цікаві уривки, які знайомлять читача з природою та тваринним світом Норвегії.  Книга містить  цікаві факти з мистецтва (мама хлопчика художниця), медицини (батько хлопчика-лікар, науковець), музики, фізики, астрономії (герой та його батько нею цікавляться),  хімії, біології, психології стосунків. Є згадки про казки братів Грімм, казку "Попелюшка", міф "Пігмаліон", творчість Роальда Дала ("Чарлі і шоколадна фабрика"), поезію норвежця Улафа Бюля. А ще у книзі постійно повторюються слова ПОМАРАНЧІ, ПРАВИЛА, КАЗКА.

Найкращі цитати

Про історію Всесвіту: 

"Якби всю історію Всесвіту спресувати в одну добу, то Земля постала щойно надвечір. Динозаври з’явились за кілька хвилин до півночі, а людство існувало лише дві останні секунди доби…"

Про життя:

"Ми були такими молодими. Ми жили в казці. У ній не було місця мертвому голубові в стічній канаві. Принаймні, не білому. Так диктували правила."

Про кохання:

"Вживаючи займенник «ми», вважаємо, що двоє роблять щось спільно, і в нашій уяві майже зливаються в одну істоту. У багатьох мовах існує особливе число, коли йдеться про двох — лише двох — осіб. Це число називається dualis — одне на двох. Як на мене, корисне визначення, бо іноді людина не може бути в однині чи множині. Є «ми двоє» або «ми удвох», тобто таке «ми», що не піддається роз’єднанню. Коли цей займенник раптом вплітається в канву казки, її правила, немов за помахом чарівної палички, змінюються."

Про правила:

" Це деякі суттєві речі, які слід робити або ж не робити, не конче розуміючи їхній сенс. Навіть говорити про них не обов’язково."

Про місце людини у Всесвіті: 

" Спробу збагнути Всесвіт можна, мабуть, порівняти з грою в складанки, сенс якої полягає в складанні розмаїтих елементів у єдине ціле. Хоча не меншою мірою йдеться тут і про ментальну або ж духовну загадку, і тоді, можливо, відповідь на неї таїться у нас самих. Бо ми ж тут. Ми і є Всесвітом.

Можливо, процес нашого творення ще не довершений. Фізичний розвиток людини, зазвичай, випереджує психічний. Можливо, фізична природа космосу є лише зовнішньою оболонкою, матеріалом для подальшого самопізнання Всесвіту."

 Про Ньютона, Дарвіна, Айнштайна і не тільки))):

"... Ньютон зненацька збагнув, що існує всесвітня Гравітація. Чудово. Майже так само миттєво Дарвін здогадався про процеси біологічного розвитку на нашій планеті. Супер! А тоді Айнштайн зробив відкриття про взаємозв’язок між масою, енергією та швидкістю світла. Прекрасно! І ось 1953 року Крік та Ватсон відкривають структуру молекули ДНК, тобто спадковий матеріал рослин і тварин. Блискуче! Так само можна собі уявити, що одного дня ... якась прискіплива душа в єдину мить просвітління розгадає головну загадку Всесвіту. "

Про математику:

"Одного разу, збираючи малину, ми побачили кошлатого джмеля, який раптово знявся з квітки конюшини й стрімко полетів геть. Мені тієї миті блиснула думка, що джміль летить незмірно швидше, ніж, скажімо, літак, співвідносно з власною вагою тіла, ясна річ. Я розповів про це Вероніці, і ми уклали просту математичну задачу. Взяли за дане, що джміль важить приблизно 20 г і летить зі швидкістю 10 км на годину, а літак розвиває швидкість 800 км за годину, тобто у вісімдесят разів більшу, аніж джміль. Але ж 20 г помножені на 80 дадуть нам не більше 1,6 кг. Ми з Веронікою не піддавали сумніву, що Боїнґ-747 важить набагато більше. Отож, порівняно зі своєю вагою тіла, джміль розвивав швидкість у багато тисяч разів вищу, ніж пасажирський лайнер, хоча Боїнґ—747 має чотири реактивні двигуни. У джмеля таких немає. Він звичайнісінький літачок з одним пропелером! Але ж ми насміялися! Реготали з того, що джміль уміє так швидко літати, і що ми мешкаємо на Джмелиній вулиці…"

Про СМІХ, СКОРБОТУ і СТРАХ:

"...немає нічого заразнішого, ніж сміх. Але скорбота також заразна. Чого не скажеш про страх. Ним заразити не так легко, як сміхом чи скорботою, і це добре. Зі страхом здебільшого залишаєшся наодинці."

Про надію:

"Пригадую, два дні тому ми згаяли з тобою кілька годин на комп’ютерну гру. ... Щоразу, коли ми «помирали» у грі, з’являлося нове поле, і гра починалась спочатку. Якби ж то знаття, чи існує отаке «нове поле» і для наших душ. Не вірю, справді, не вірю. Однак мрії про неймовірне мають своє ім’я. Ми називаємо їх надією."

Завдання від героя читачеві-підлітку:

 "Запитай свою маму чи тата, як вони познайомилися. Може, вони розкажуть тобі романтичну історію. Зрештою, можеш запитати обох, навряд, чи їхні розповіді збігатимуться.

Не дивуйся, якщо твої батьки раптом зніяковіють. Як на мене, це цілком нормально. Казки, про які ми говоримо, ніколи не бувають схожими, але я поступово починаю розуміти, що всі вони мають свої делікатні правила, розповідати про які непросто. Може, тобі, читачу, варто бути обережним і не підходити надто близько до цих правил. Їх не завжди легко висловити словами, це те, що називають «тонким чуттям»."

2. "Доки кава не охолоне" Тосікадзу Кавагуті (Японія)

Вікові обмеження: НЕМАЄ

Про що? Головна героїня, з якою ми знайомимось на початку книги - красуня-японка, до того ж розумна та талановита (знає 5 мов!!!), зустрічається в кав"ярні зі своїм хлопцем і дізнається, що той її покидає заради престижної роботи в США. Дівчина шокована звісткою і вирішує, що не може все так залишити, особливо коли дізнається, що їх з хлопцем останнє побачення відбувалось в КАФЕ, про яке ходить легенда, що ніби-то в ньому можна повернути час! Героїня дізнається, що це дійсно можливо, але потрібно знати 5 правил. Що це за правила, та чи зможе героїня щось змінити таким чином? Про це ви дізнаєтесь, прочитавши... першу частину книги. А всього в книзі 4 історії.

Висновок до книги: Потрібно спілкуватись з близькими людьми, вчасно ставити питання та пояснювати, що ти відчуваєш в той чи інший момент. Не соромитися та не боятися. Тоді не буде виникати потреби повернутись в минуле. Люди, говоріть один з одним!!!

Цікаве в книзі: історія появи в Японії кави.